Річниця загибелі Героя — Віталія Дудіна
17 вересня 2026 року минає рік від дня загибелі нашого земляка, мужнього захисника України, капітана Збройних Сил України Дудіна Віталія Вікторовича.
Віталій Вікторович народився 13 листопада 1990 року. Проживав у селі Берізки-Бершадські. Він був мужнім воїном, відданим сином України, вірним військовій присязі та до останнього подиху сумлінно виконував свій військовий обов’язок, захищаючи свободу, незалежність і територіальну цілісність нашої держави.
Віталій Дудін проходив військову службу на посаді командира 3-ї групи спеціального призначення 8-ї роти спеціального призначення 3-го загону Сил спеціальних операцій військової частини А5011.
Його життя обірвалося 17 вересня 2025 року під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Варачине Сумського району Сумської області.
Віталій віддав найдорожче — своє життя — за свободу й незалежність України, за мирне майбутнє своїх дітей, рідних і кожного з нас.
Минув рік від того трагічного дня, але біль від непоправної втрати не вщухає. Час не здатен стерти пам’ять про людину, яка віддала своє життя заради Батьківщини. Пам’ять про Героя назавжди житиме в серцях його рідних, друзів, побратимів, односельців та всіх, хто знав, любив і шанував Віталія.
Його мужність, відданість військовій присязі, сила духу та жертовність заради України назавжди залишаться прикладом справжнього патріотизму, честі й незламності. Світла пам’ять про мужнього Захисника України житиме в наших серцях, а його подвиг назавжди залишиться в історії нашої громади та Української держави.
За особисту мужність, виявлену під час захисту державного суверенітету й територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку капітана Дудіна Віталія Вікторовича посмертно нагороджено орденом Богдана Хмельницького III ступеня.
У цей скорботний день висловлюю щирі співчуття родині та близьким Віталія — матері Людмилі Михайлівні, дружині Світлані, донечці Вікторії, сину Дмитру, братам Олександру та Михайлу.
Схиляю голову у скорботі та розділяю біль непоправної втрати з усіма, хто любив, знав і пам’ятає Віталія.
Вічна пам’ять і вічна слава Герою!
Герої не вмирають!
