Е-декларування 2026: зміни у розʼясненнях НАЗК

27 січня 2026 року НАЗК затвердило зміни і доповнення до базових Розʼяснень щодо фінансової доброчесності. У новому 86-сторінковому документі НАЗК виклало цілу низку уточнень до правил е-декларування на поточний рік. У цій статті ми розглянемо 7 ключових новел цих розʼяснень, на які варто звернути увагу під час заповнення декларації за 2025 рік.

1.    Декларування майна, набутого в шлюбі

В Україні діє презумпція спільної сумісної власності подружжя – тобто все набуте під час шлюбу майно (за деякими винятками) вважається спільною сумісною власністю чоловіка і дружини. Хоча в більшості випадків придбане у шлюбі майно реєструється на імʼя одного з подружжя, з точки зору Сімейного кодексу України воно все одно вважається спільним і за потреби може бути поділене між подружжям.

Втім, в антикорупційному законодавстві діють дещо інші правила. Належність певного майна декларанту чи його другій половинці для цілей е-декларування визначається виключно на підставі правовстановлюючих документів (договорів купівлі-продажу, свідоцтв про право власності тощо) і записів у державних реєстрах, а не положень Сімейного кодексу України. 

На підтвердження цього НАЗК навело наочний приклад у нових розʼясненнях. Так, чоловік-декларант під час шлюбу придбав квартиру для спільного проживання подружжя. Стороною договору купівлі-продажу виступав чоловік. Попри те, що згідно з Сімейним кодексом України на цю квартиру поширюється презумпція спільної сумісної власності подружжя, для цілей е-декларування власником квартири слід вказати того, на кого складений правовстановлюючий документ – тобто чоловіка.

2.    Довіреність та «бенефіціарна власність»

Після повномасштабного вторгнення все частіше виникають ситуації, коли родичі декларанта (дружина, батьки тощо) виїжають за кордон і оформлюють на декларанта довіреність на право розпорядження майном в Україні. Це робиться для того, щоб хтось в Україні мав змогу на місці вирішувати питання щодо цього майна: проводити звірки з ЖЕКом, здавати майно в оренду чи навіть продавати його від імені довірителя.

Враховуючи поширеність таких ситуацій, НАЗК видало спеціальне розʼяснення щодо порядку декларування цих довіреностей. Наприклад, якщо тесть декларанта виписав на нього довіреність на право розпорядження своїм будинком (з правом продажу та отримання грошових коштів від покупця) і така довіреність є чинною станом на 31.12.2025, декларант зобовʼязаний задекларувати будинок тестя як свою «бенефіціарну власність». При заповненні форми декларації слід вказати тестя власником будинку, а стосовно декларанта обрати спеціальну відмітку «Право власності третьої особи, але наявні ознаки відповідно до частини 3 статті 46 ЗУ «Про запобігання корупції». Окремо звертаємо увагу, що подібний порядок декларування «бенефіціарної власності» поширюється лише на службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, або обіймають посади з високим рівнем корупційних ризиків. 

3.    Придбання авто на аукціоні за кордоном

Останнім часом поширеною практикою є придбання вживаних авто на аукціонах у США з їх подальшим завезенням в Україну. З огляду на популярність подібних угод, працівники НАЗК оформили окреме розʼяснення з цього приводу. 

У НАЗК пояснили, що вартістю такого авто вважається сума, яку декларант сплатив згідно з інвойсом – а не сума, зазначена у митній декларації під час розмитнення. Окрім цього, датою набуття права власності на автомобіль слід вважати дату оплати за інвойсом, а не день ввезення авто на митну територію України чи день постановки авто на облік у МВС.  

4.    Обмін валют

Ще з 2021 року в Законі України «Про запобігання корупції» існує норма, яка дозволяє не декларувати операції з обміну валют як видатки чи правочини у Розділі 14 декларації.

В оновлених розʼясненнях НАЗК наголосило на розширеному тлумаченні цього положення закону. Національне агентство вказало, що отримані від обміну валют кошти також не вважаються доходом для цілей е-декларування. Таким чином, операції щодо обміну валют не потрібно відображати ані в Розділі 14 «Видатки та правочини субʼєкта декларування», ані в Розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки». 

5.    Депутатські виплати 

Кожен народний депутат щомісяця отримує кошти на відшкодування витрат, повʼязаних з виконанням депутатських повноважень (ч. 4 ст. 32 Закону України «Про статус народного депутата України»). До кінця 2025 року сума щомісячних депутатських виплат дорівнювала місячній зарплаті народного депутата. З 01.01.2026 до 31.12.2026 розмір цих виплат був збільшений до трьох місячних зарплат. 

У НАЗК наголосили, що попри збільшення розміру депутатських виплат, вони не вважаються доходом народного депутата для цілей е-декларування, а отже – не мають зазначатись у Розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки».

6.    Борг за кредитним лімітом

Декларування заборгованості за кредитним лімітом багато років викликало у субʼєктів декларування велику кількість питань. Було незрозуміло, чи слід додавати всі суми залізання в овердрафт і всі погашення овердрафту за рік та декларувати їх у Розділі 13 «Фінансові зобовʼязання».

У нових розʼясненнях НАЗК нарешті звернуло увагу на цю проблематику і пояснило правильну методику декларування боргів за кредитною карткою. Для прикладу, банк встановив субʼєкту декларування кредитний ліміт у розмірі 500 000 грн. Упродовж 2025 року декларант регулярно використовував кошти кредитного ліміту, і станом на 31.12.2025 утворилась заборгованість на суму 367 500 грн. Оскільки заборгованість на кінець року перевищує 50 ПМ, декларант має відобразити цей борг у Розділі 13 «Фінансові зобовʼязання». Для цього йому потрібно обрати вид зобовʼязання – «інше», після чого написати «кредитний ліміт по картці» та зазначити 367 500 грн у полі про розмір зобовʼязання на останній день звітного періоду. При цьому загальна сума використаних протягом року кредитних коштів не сумується.

7.    Рух коштів між членами сімʼї

Національне агентство дотримується позиції, що рух коштів між субʼєктом декларування і членами його сімʼї не підлягає декларуванню (за винятком окремих видів доходів на кшталт подарунків чи аліментів). У нових розʼясненнях НАЗК надало додаткові приклади подібних ситуацій. 

Наприклад, сімʼя планує купити квартиру вартістю 3 млн грн. З цієї суми 2 млн грн заощадив чоловік, а 1 млн грн – дружина. Стороною договору купівлі-продажу виступила дружина, вона ж сплатила продавцю загальну суму 3 млн грн. У такому випадку факт передачі 2 млн грн у межах сімʼї для внесення оплати за квартиру не треба відображати як дохід дружини – окрім ситуацій, коли така передача мала місце на підставі окремого договору дарування. 

Оновлені роз’яснення НАЗК вкотре підтверджують: правила електронного декларування залишаються динамічними, а підхід Національного агентства – дедалі більш деталізованим. 

Радимо декларантам бути дуже уважними при заповненні декларацій і за потреби консультуватись з фахівцями: адже в е-декларуванні будь-яка незначна помилка може мати значні наслідки.