«Колосок пам’яті й світло лампадок: спільне вшанування в громаді
У тиху суботню пору в Джулинці зійшлися люди, щоб запалити світло пам’яті - світло, яке не дозволяє згаснути правді про Голодомори. Поруч стояли старші й молодші, керівництво громади, родини захисників, освітяни, працівники культури та небайдужі жителі - усі, кого єднає спільний біль і спільна історія.
Рівно о 16:00 на центральній вулиці села зупинився рух транспорту. На мить усе навколо стихло, і ця тиша стала спільною молитвою за тих, хто загинув у роки штучного голоду. Хвилина мовчання прозвучала голосніше за слова- як нагадування про невинно обірвані життя, що досі відлунюють у пам’яті кожного українця.
Коли тиша відпустила, простір заполонило тихе мерехтіння лампадок. Вогники в руках людей світили, наче маленькі душі, що повертаються у рідні домівки. Символічні колоски, які тримали присутні, м’яко шелестіли у долонях - як знак того, що народ, приречений на голод, зумів вистояти, зберегти силу й правду.
Такою стала ця акція - проникливою, світлою й об’єднуючою. Джулинка цього дня була однією великою родиною, що згадує, сумує й водночас береже пам’ять, аби вона передавалася далі- до тих, хто прийде після нас.
Світлини - зі сторінки Руслани Руденко в соцмережі Facebook
Відео https://www.facebook.com/share/v/1A8QZBKfAj/ -КЗ Джулинський ЦКД
