Три роки без Героя… Вічна пам’ять Владиславу Касумову
Сьогодні, 16 березня 2026 року, календарна дата знову повертає нас у той чорний день, коли серця жителів Джулинської громади здригнулися від болю. Минає третя річниця з дня загибелі нашого земляка, жителя села Тирлівка, мужнього Захисника України – Касумова Владислава Рафаіловича. 3 роки пройшли у молитвах та спогадах, але час так і не зміг приглушити гостроту втрати. Сьогодні ми схиляємо голови перед подвигом Людини, яка заради свободи кожного з нас віддала найцінніший дар – власне життя.
Владислав ніколи не ховався за спини побратимів і не шукав легких шляхів. Стрілець-снайпер 1 роти 21 батальйону 56 бригади в/ч А2962 Збройних Сил України за короткий термін опанував військову справу. Його сумлінність та відвага були прикладом для багатьох, адже він розумів – на кону стоїть існування цілої нації.
Кожен день Захисника на фронті був сповнений ризику, але він стояв до кінця, боронячи мирне небо. Життя Героя обірвалося поблизу населеного пункту Григорівка Донецької області. Там, у запеклих боях за український Донбас, він зустрів свою вічність, залишивши по собі недописану історію великої любові та вірності.
За особисту мужність у захисті суверенітету, відповідно до Указу Президента України від 30 серпня 2025 року № 668, нагороджено (посмертно) орденом «За мужність» ІІІ ступеня Касумова Владислава Рафаіловича.
Владиславу було лише 28 років – золота пора життя, коли чоловік сповнений сил для звершень. Попереду мали бути щасливі вечори з дружиною та дітьми, плани та мрії, які він плекав у своєму серці.
Висловлюю співчуття родині Владислава Касумова. Поділяємо ваш невимовний біль і обіцяємо берегти пам’ять про вашого сина, чоловіка, батька та брата. Герої не вмирають, доки живе пам’ять про їхні вчинки. Владислав навіки залишиться в наших серцях як Воїн світла, що не злякався темряви. Вічна слава та вічна пам’ять нашому Герою!
Спочивай з миром, Герою!
Сільський голова Петро ШВЕЦЬ
