ЗАБОРОНА СПАЛЮВАННЯ СТЕРНІ
Станом на сьогодні гостро стоїть питання виникнення значної кількості пожеж, що виникають внаслідок спалювання сухої природної рослинності, стерні, соломи, післязбиральних залишків та сміття. Це призводить до знищення біорізноманіття, тваринного світу, виникає загроза виникнення пожеж в полезахисних лісових смугах, лісах, а іноді й травмування або загибелі людей.
На жаль, не зважаючи на заборони, щороку на полях спалюють солому після збирання врожаю, і мало хто переймається тим, що випалювання може призвести до пожежі на сусідніх полях та знищити урожай. Слід зауважити ще те, що вогонь може перекинутися на розташовані поруч житлові будинки та спричинити загибель людей. Спалювання соломи на полях може призвести до масових пожеж, що тягне за собою значні матеріальні збитки. Їдкий дим, який виникає під час спалювання стерні, загрожує здоров’ю людини, негативно впливає на навколишнє середовище: знижується родючість ґрунту, забруднюється повітря.
При спалюванні стерні, соломи і поживних залишків згорає гумус найбільш родючого поверхневого шару, внаслідок чого знижується біологічна активність грунту. Разом з стернею вогонь знищує безцінну біосферу ланів, яка могла б суттєво підвищити врожайність у наступні роки, а на їх місце приходять патогенні мікроорганізми та бур'яни.
Спалювання сухої рослинності або її залишків, випалювання стерні, луків, пасовищ, приносить значну шкоду навколишньому середовищу, зростає ймовірність пожеж у житлових та дачних будинках. На відкритій території в безвітряну погоду вогонь може розповсюджуватися зі швидкістю до 4-х км за годину, а у вітряну – до 30 км; висота полум’я досягає 2-х метрів.
