15 травня - Міжнародний день сім'ї
Кожна дитина має право на щасливе, радісне дитинство та батьківську любов. Але іноді трапляється так, що маленькі громадяни нашої держави залишаються без підтримки близької людини. Більшість таких дітей потрапляють у сімейні форми виховання (опіка та піклування, усиновлення, прийомні сім`ї, дитячі будинки сімейного типу та патронатні вихователі) .
Прийомні батьки та батьки-вихователі грають надзвичайно важливу роль у житті дітей, які опинилися без батьківського піклування. Їхня готовність прийняти дитину в свою сім'ю, надати їй любов, підтримку та стабільність допомагає цим дітям знайти новий шлях у житті.
Міжнародний день сім'ї — це чудовий привід нагадати про важливість сімейних цінностей та підтримки дитинства кожної дитини. Важливо пам'ятати, що кожна дитина має право на щасливе та безпечне дитинство, незалежно від обставин!
Сімейні форми виховання дітей в Україні
Усиновлення – прийняття усиновителями в свою сім'ю дитини на правах сина чи дочки, виконане на підставі рішення суду, крім випадку усиновлення дитини, яка є громадянином України, але проживає за межами України.
Встановлення опіки чи піклування – влаштування дітей в сім'ї громадян України, які перебувають переважно в сімейних, родинних стосунках з цими дітьми. Опіка встановлюється над дітьми до 14 років, піклування – над дітьми з 14 до 18 років.
Прийомна сім'я – це сім'я (прийомні батьки), яка добровільно взяла на виховання та спільне проживання від однієї дитини до чотирьох прийомних дітей.
Дитячий будинок сімейного типу – це окрема сім'я (батьки-вихователі), яка взяла на виховання та спільне проживання не менш як п'ять дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування (вихованців). Водночас загальна кількість дітей, включно з рідними, у такій сім'ї не може перевищувати десяти осіб.
Головні відмінності сімейних форм влаштування дітей:
1. Які діти підлягають влаштуванню в сім'ю
Влаштуванню в сім'ю підлягають тільки ті діти, яким офіційно надано статус дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування.
Статус дитини-сироти надається дітям, у яких померли або загинули обоє батьків, що підтверджується свідоцтвом про смерть кожного з них.
Статус дитини, позбавленої батьківського піклування, надається дітям:
1) батьки яких позбавлені батьківських прав, що підтверджується рішенням суду;
2) батьки яких визнані безвісно відсутніми, що підтверджується рішенням суду;
3) батьки яких оголошені судом померлими, що підтверджується свідоцтвом про смерть;
4) батьки яких визнані недієздатними, що підтверджується рішенням суду;
5) батьки яких невідомі, дітям, покинутим в пологовому будинку або іншому закладі охорони здоров'я, або яких відмовилися забрати з цих закладів батьки та інші родичі, про що складено акт за затвердженою формою;
6) відібраним у батьків без позбавлення батьківських прав, що підтверджується рішенням суду;
7) батьки яких відбувають покарання в місцях позбавлення волі, що підтверджується вироком суду;
8) батьки яких під час ведення кримінального провадження перебувають під вартою, що підтверджується постановою слідчого судді;
9) батьки яких перебувають у розшуку через брак відомостей про їхнє місце перебування, що підтверджується ухвалою суду або довідкою органів Національної поліції;
10) у зв'язку з тривалою хворобою батьків, яка перешкоджає їм виконувати свої батьківські обов'язки, що підтверджується висновком лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я;
11) батьки яких не виконують свої обов'язки з виховання та утримання дитини з причин, які неможливо з'ясувати в зв'язку з перебуванням батьків на тимчасово окупованій території або в районі проведення антитерористичної операції, що підтверджується актом, складеним Службою у справах дітей;
12) які розлучені зі сім'єю, визнані біженцями або особами, які потребують додаткового захисту, відповідно до Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту»;
13) безпритульні діти.
Важливо:
Усиновленню підлягають діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, на підставах, зазначених вище в пунктах 1-5.
Передаванню під опіку/піклування, у прийомну сім'ю, дитячий будинок сімейного типу підлягають діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, на будь-якій із зазначених підстав.
2. Правовий статус приймальної сім'ї та дитини
Тільки у разі всиновлення усиновителі отримують всі передбачені законодавством права й обов'язки біологічних батьків, а усиновлена дитина – права й обов'язки біологічної дитини. Зокрема усиновителі мають право бути записаними у Книзі реєстрації народжень матір'ю, батьком дитини; змінити прізвище, ім'я, по батькові, відомості про місце та дату народження дитини. З моменту усиновлення припиняються особисті та майнові права й обов'язки між усиновленою дитиною та її біологічними батьками, а також іншими родичами та виникають взаємні особисті немайнові та майнові права й обов'язки між усиновленою дитиною та усиновлювачами, а також їхніми родичами. У разі всиновлення дитини однією особою ці права та обов'язки можуть бути збережені за бажанням матері, якщо всиновлювачем є чоловік, або за бажанням батька, якщо всиновлювачем є жінка.
В інших сімейних формах влаштування (опіка/піклування, прийомна сім'я, дитячий будинок сімейного типу) особи, які беруть дитину, не набувають прав і обов'язків батьків. Такі особи залежно від форми влаштування називаються опікунами/піклувальниками, прийомними батьками, батьками-вихователями та є законними представниками дітей на підприємствах, в установах і організаціях без спеціальних на те повноважень. За дітьми в таких формах влаштування зберігається статус дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування.
3. Термін перебування дитини в сім'ї
Усиновлення є постійною формою влаштування – з моменту проведення усиновлення усиновителі на все життя набувають прав і обов'язків батьків, а усиновлена дитина – прав і обов'язків дитини.
Інші сімейні форми влаштування (опіка/піклування, прийомна сім'я, дитячий будинок сімейного типу) є тимчасовими – дитина перебуває в сім'ї до моменту повернення в біологічну сім'ю, або до моменту усиновлення, або до моменту досягнення повноліття.
4. Кількість дітей
У разі всиновлення кількість дітей, яку може усиновити одна сім'я, не обмежується.
Прийомна сім'я може взяти на виховання від однієї дитини до чотирьох дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування.
Дитячий будинок сімейного типу може взяти на виховання не менш ніж п'ять дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування. Загальна кількість дітей, включно з рідними, у такій сім'ї не може перевищувати десяти осіб.
5. Вимоги до осіб, які приймають дітей
Усиновителем може бути особа віком не молодша 21 року. Верхня межа віку всиновлювача не обмежується. Водночас усиновлювач має бути старшим від дитини, яка усиновлюється, не менш ніж на п'ятнадцять років.
Прийомними батьками та батьками-вихователями можуть бути особи з 18 років. Водночас влаштування дітей в прийомну сім'ю та дитячий будинок сімейного типу проводиться з урахуванням віку прийомних батьків та батьків-вихователів, щоб на час досягнення обома прийомними батьками (батьками-вихователями) пенсійного віку всі діти досягли повноліття. У разі досягнення пенсійного віку кимось з прийомних батьків (батьків-вихователів) час перебування дітей визначається за віком молодшого з батьків.
Опікунами/піклувальниками можуть бути особи з 18 років.
6. Процедура оформлення
Під час оформлення всіх сімейних форм влаштування дітей перший крок буде однаковим – особи, які бажають взяти дитину в свою сім'ю, мають офіційно стати кандидатами в усиновлювачі, опікуни/піклувальники, прийомні батьки або батьки-вихователі та бути занесені до Банку даних про дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, і сімей потенційних усиновлювачів, опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів.
Для цього потенційним кандидатам треба відповідати вимогам, встановленим законодавством до усиновителів, опікунів/піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів, успішно пройти спеціальне навчання (крім родичів, які хочуть стати опікунами/піклувальниками дитини), зібрати потрібний пакет документів і подати його в Службу у справах дітей за місцем проживання.
Різниця полягає в тому, який орган розглядає документи та ухвалює остаточне рішення про передавання дитини в сім'ю:
- рішення про усиновлення ухвалює суд. Особа, яка бажає усиновити дитину, подає до суду заяву про усиновлення;
- рішення про створення прийомної сім'ї або дитячого будинку сімейного типу ухвалюється головою районної державної адміністрації або виконкому міської ради. Кандидати в прийомні батьки або батьки-вихователі подають до районної державної адміністрації або виконавчого органу міської ради заяву про надання їм статусу прийомної сім'ї або дитячого будинку сімейного типу;
- рішення про встановлення опіки чи піклування ухвалюється районною, районною в м. Києві держадміністрацією, виконавчим органом міської, районної в місті ради, сільської, селищної ради. Родичі, які бажають взяти під опіку/піклування дитину, подають в ці органи заяву про встановлення опіки/піклування.
Законодавство окремо виділяє патронат над дитиною і наставництво, які, з огляду на їхню суть, не належать до зазначених вище форм влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.
ПАТРОНАТ НАД ДИТИНОЮ
Патронат над дитиною – професійна комплексна послуга, що передбачає тимчасовий догляд, виховання та реабілітацію дитини, яка опинилася у складних життєвих обставинах.
Потребує захисту у сім’ї патронатного вихователя та одночасненаданняфахівцямисоціальноїсфериінтенсивнихпідтримуючихпослугсім’їдитини для відновлення її здорового функціонування.
Хто може бути патронатним вихователем?
Патронатний вихователь – це особа, яка виявила бажання виконувати обов’язки патронатного вихователя на професійній основі, а також має:
- повнолітнього члена сім’ї (чоловік або дружина, син чи донька, інший член сім’ї) чи повнолітню особу, які проживають на спільній житловій площі з кандидатом у патронатні вихователі, готові бути добровільним помічником кандидата у патронатні вихователі та разом із ним пройти навчання і надавати допомогу патронатному вихователю у догляді за дитиною, влаштованої до сім’ї патронатного вихователя; Патронатним вихователем можуть бути громадяни України віком від 35 до 60 років (для жінки), та від 35 до 65 років (для чоловіка) які перебувають у зареєстрованому шлюбі та проживають на спільній житловій площі, має досвід виховання дітей, спільно з добровільним помічником;
- належні житлово-побутові умови за місцем свого фактичного проживання, у тому числі наявність окремої кімнати (крім прохідних кімнат, кімнат мансардного або підвального типу) та побутових зручностей.
Діти яких категорій можуть бути влаштовані під патронат?
До сім’ї патронатного вихователя можуть бути влаштовані діти, які потрапили в складні життєві обставини, а саме:
- новонароджені діти, залишені в пологовому будинку, іншому закладі охорони здоров`я, або яких відмовилися забрати батьки чи інші родичі;
- підкинуті, знайдені діти;
- безпритульні діти;
- діти з сімей, в яких існує загроза їх життю та здоров‘ю;
- діти, які зазнали насильства, жорстокого поводження;
- діти, батьки або особи, які їх заміняють, померли, безвісно відсутні;
- діти, переміщені із тимчасово окупованої території, або району проведення бойових дій в зоні ООС;
- інші діти, які за різних обставин певний час не можуть перебувати у власній сім‘ї або їхні батьки чи особи, які їх заміняють, не можуть піклуватись про них;
- неповнолітні вагітні дівчата.
Начальник служби у справах дітей
Джулинської сільської ради Людмила ПАЛАМАРЧУК
