Громада попрощалася із земляком – Приходько Михайлом Руслановичем
Сльозою тане віск.
Горить свіча...
Скорботою на серці застигає…
Гірчить полином зболена душа
За тих, кого війна в нас забирає.
17 жовтня 2024 року з уклінною шаною і молитвою попрощалися з земляком, воїном, патріотом України - Приходько Михайлом Руслановичем.
Невимовний біль, гіркий смуток та сльози на очах рідних, односкласників, друзів, знайомих переповнювали кожного, хто, стоячи навколішки, засвідчив глибоку повагу до Михайла, який відважно виконав свій обов’язок та віддав найдорожче – життя за вільну Україну.
Без доброго, надійного плеча лишилися батьки та брат загиблого.
Поховали Захисника з усіма військовими почестями на кладовищі в с. Тернівка.
Матері Захисника вручили Державний Прапор України.
Схиляємо голови у шані та безмежній подяці перед спочилим у бою Героєм. Щирі співчуття рідним і близьким загиблого воїна.
Ми не пробачимо ворогам! Обов’язково помстимося та переможемо ворожу орду!
Герої не вмирають!
Вони навіки в наших серцях…
